PVNCH - Так склалось текст пісні (lyrics)
ПІВНІЧ [MONSTR, ZДОРОВИЙ.] смт Варва, Чернігівщина, Україна 🇺🇦
[PVNCH - Так склалось текст пісні lyrics]
Ми так вже довго разом, шо чисто стаєм далекими
Єдине, шо обʼєднує тепер — лиш пости з треками
Качали людей так, наче фільми із трекеру
Хотілось більші зали, більше слави, більшу кількість рук
Та роки йдуть, нас час стесав, наче дорога форси
Десятки років в цьом гавні крутитися непросто
Я на всі сто був впевненим завжди у наших силах
Вірним залишався тільки білим північним горилам
У серці Варва, VRC, та вам не зрозуміти
Шо це саме там ми научились так от дико гоцать
Саме там клипався стиль і залишились всі ті
Кого так і не прийняв Київ, сука, Big City
Life не поповняється уже давно
Скажи, коли дзвонив кентам спитати просто як воно
Німе кіно це все, а ми лиш граєм саундтреком
Та якось не виходить міксувати дружбу з репом
Це-ц-це, сука, Північ
Міксувати дружбу з репом
Зага-за-загартований роками
Із тих камнів, що в нас летіли, вда́лось збудувать фортецю
Пальців рук не досить, щоб назвати всіх, хто у ній мешкав
Білий дім для своїх гудів тупо з дня у день
Бля, це, по ходу, флешбек, шо там неслося — це жесть
Не студія, а треш-хата, пишем трек закрить єбала
Перша сонька біля дивана, поряд стіл, а на ньому журнали
За вікном майоріла мусарка, на вікні хтось напалював банку
Карти, відоси, банка за банкой, потім фрістайли про адіки-найки
По одному камню ми її і розтягли
Те, що довго будували, чим по суті й були ми
Ніщо не вічне, та здавалось, що це точно не про нас
Філософія проста — сота помилка із ста
Радує те, що на місці ще фундамент
І він досі той самий, загартований роками
Сімнадцять-шість і два нулі
На рідном місті акцент
Горил насправді не три, памʼятайте про це
Знаєш, все було по-інакшому тоді
Коли в колі своїх відчував себе своїм
Коли було багато репу, а не накроти
Десь там, у VRC, де зароджувався стиль
Де було все по фану, і кожен робив, шо міг
Рамси, концерти, студія — ділили все на всіх
Обʼєднані бітом і мрієй бути на плакатах
Та житуха всі ті плани просто так послала нахуй
Так склалось, що усі розбіглись по своїх кутках
Тепер всі оті двіжі залишились в спогада́х
Кожен сам обрав свій шлях, хтось на низ, а хтось на гору
Когось тупо попаяло, хтось звалив аж за бугор
І тому бачимося рідко, спільного майже нема (майже нема)
З дванадцяти тіпів у грі лишилось три тіпа (три тіпа)
Наврядчи міг би уявить, що буде все отак от
Та чомусь не забуваю, звідки все взяло початок
Памʼятайте про це-ц-це-це-це-це
Звідки все взяло початок
Па-па-па-памʼятайте про-про-про це-це
Єдине, шо обʼєднує тепер — лиш пости з треками
Качали людей так, наче фільми із трекеру
Хотілось більші зали, більше слави, більшу кількість рук
Та роки йдуть, нас час стесав, наче дорога форси
Десятки років в цьом гавні крутитися непросто
Я на всі сто був впевненим завжди у наших силах
Вірним залишався тільки білим північним горилам
У серці Варва, VRC, та вам не зрозуміти
Шо це саме там ми научились так от дико гоцать
Саме там клипався стиль і залишились всі ті
Кого так і не прийняв Київ, сука, Big City
Life не поповняється уже давно
Скажи, коли дзвонив кентам спитати просто як воно
Німе кіно це все, а ми лиш граєм саундтреком
Та якось не виходить міксувати дружбу з репом
Це-ц-це, сука, Північ
Міксувати дружбу з репом
Зага-за-загартований роками
Із тих камнів, що в нас летіли, вда́лось збудувать фортецю
Пальців рук не досить, щоб назвати всіх, хто у ній мешкав
Білий дім для своїх гудів тупо з дня у день
Бля, це, по ходу, флешбек, шо там неслося — це жесть
Не студія, а треш-хата, пишем трек закрить єбала
Перша сонька біля дивана, поряд стіл, а на ньому журнали
За вікном майоріла мусарка, на вікні хтось напалював банку
Карти, відоси, банка за банкой, потім фрістайли про адіки-найки
По одному камню ми її і розтягли
Те, що довго будували, чим по суті й були ми
Ніщо не вічне, та здавалось, що це точно не про нас
Філософія проста — сота помилка із ста
Радує те, що на місці ще фундамент
І він досі той самий, загартований роками
Сімнадцять-шість і два нулі
На рідном місті акцент
Горил насправді не три, памʼятайте про це
Знаєш, все було по-інакшому тоді
Коли в колі своїх відчував себе своїм
Коли було багато репу, а не накроти
Десь там, у VRC, де зароджувався стиль
Де було все по фану, і кожен робив, шо міг
Рамси, концерти, студія — ділили все на всіх
Обʼєднані бітом і мрієй бути на плакатах
Та житуха всі ті плани просто так послала нахуй
Так склалось, що усі розбіглись по своїх кутках
Тепер всі оті двіжі залишились в спогада́х
Кожен сам обрав свій шлях, хтось на низ, а хтось на гору
Когось тупо попаяло, хтось звалив аж за бугор
І тому бачимося рідко, спільного майже нема (майже нема)
З дванадцяти тіпів у грі лишилось три тіпа (три тіпа)
Наврядчи міг би уявить, що буде все отак от
Та чомусь не забуваю, звідки все взяло початок
Памʼятайте про це-ц-це-це-це-це
Звідки все взяло початок
Па-па-па-памʼятайте про-про-про це-це