ROMA TUZ - ЧЕЛЕНТАНО текст пісні (lyrics)
Рома Туз [Івано-Франківськ/Київ, Україна] 🇺🇦
[ROMA TUZ - ЧЕЛЕНТАНО текст пісні lyrics]
Я би не дивилась, як зорі падали
Тебе жодні так, як я ще не вабили
Так чому моє ім’я тобі, як секрет Пандори
Ей, сеньйоре, ваші тони не гідні корони
Я би тобі вальс, я би тобі twice
І ти просто "Гайс, мені треба спати
Бо я взагалі не айс", "Як ти там зай?"
По всій квартирі чутно запах м‘яти
Мене до себе кличеш чаювати
Марила, марила, марила, марила дівчинка
Зранила, зранила, зранила воду камінчиком
Рвалися, рвалися, рвалися струни нейлонові
Забери її, забери її, забери її, забери собі
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
Поки цілий тиждень липневий тихий вечір
Замість тебе обіймав ніжно мої плечі
Поки ти їй говорив ті не серйозні речі
Що зі мною поряд зовсім стали недоречні
Зачинилося вікно, надворі холодно
А ти з своїми мафіозі, тобі все одно
Хоч вона немов біле вино, але ти так
Полюбив уже сухе, червоне Амарроне
"Поїхали, малесенька, додому"
Дивлюся вкотре на ікону
Невже я впала в кому?
Марила, марила, марила, марила дівчинка
Зранила, зранила, зранила воду камінчиком
Рвалися, рвалися, рвалися струни нейлонові
Забери її, забери її, забери її, забери собі
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
Тебе жодні так, як я ще не вабили
Так чому моє ім’я тобі, як секрет Пандори
Ей, сеньйоре, ваші тони не гідні корони
Я би тобі вальс, я би тобі twice
І ти просто "Гайс, мені треба спати
Бо я взагалі не айс", "Як ти там зай?"
По всій квартирі чутно запах м‘яти
Мене до себе кличеш чаювати
Марила, марила, марила, марила дівчинка
Зранила, зранила, зранила воду камінчиком
Рвалися, рвалися, рвалися струни нейлонові
Забери її, забери її, забери її, забери собі
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
Поки цілий тиждень липневий тихий вечір
Замість тебе обіймав ніжно мої плечі
Поки ти їй говорив ті не серйозні речі
Що зі мною поряд зовсім стали недоречні
Зачинилося вікно, надворі холодно
А ти з своїми мафіозі, тобі все одно
Хоч вона немов біле вино, але ти так
Полюбив уже сухе, червоне Амарроне
"Поїхали, малесенька, додому"
Дивлюся вкотре на ікону
Невже я впала в кому?
Марила, марила, марила, марила дівчинка
Зранила, зранила, зранила воду камінчиком
Рвалися, рвалися, рвалися струни нейлонові
Забери її, забери її, забери її, забери собі
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
То не твоя гітара
Під яку я тобі вірші писала
То не моя провина, що тебе
Інша так само любила
Тільки моє сопрано в твому
Авто грало, мій Челентано
Ой, я б не дивилась налякано
Якби під сторіс твої вона плакала
