Софія Артеменко - РУНИ текст пісні (lyrics)
Софія Артеменко
[Софія Артеменко - РУНИ текст пісні lyrics]
Своїм нащадкам юним, що в тумані шукають шлях
Предки залишили руни, кожна сяє немов маяк
Прислухайся до голосу віків
Для пісні їм не треба слів
Давніми рунами, невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Давніми рунами, невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Переплелись таємні знаки злилися із буттям
В душі будуть палати доки чути серцебиття
Прислухайся до голосу віків
Для пісні їм не треба слів
Давніми рунами, невидимим струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Давніми рунами невидимим струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Тисячі поколінь із далеких віків
Засинають мов тінь поміж сотень вогнів
Та лишають надії, спокій і гнів
У мені їхні мрії, у мені їхній спів
В зеніті сяє сонце тихо виє вітер
Переді мною охоронцем стоїть дерево світу
Кожная найтонша гілка принесе свій плід
Кожне наше покоління залишить свій слід
Бачу я, бачу я що дерево розквітає
Адже всяка брунька
Свого корня дерева пам'ятає
Най росте те світо-дерево
Паростки нехай пуска вогонь кори не спалить
Стовбур топір не зруба
Давніми рунами невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Предки залишили руни, кожна сяє немов маяк
Прислухайся до голосу віків
Для пісні їм не треба слів
Давніми рунами, невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Давніми рунами, невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Переплелись таємні знаки злилися із буттям
В душі будуть палати доки чути серцебиття
Прислухайся до голосу віків
Для пісні їм не треба слів
Давніми рунами, невидимим струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Давніми рунами невидимим струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана
Тисячі поколінь із далеких віків
Засинають мов тінь поміж сотень вогнів
Та лишають надії, спокій і гнів
У мені їхні мрії, у мені їхній спів
В зеніті сяє сонце тихо виє вітер
Переді мною охоронцем стоїть дерево світу
Кожная найтонша гілка принесе свій плід
Кожне наше покоління залишить свій слід
Бачу я, бачу я що дерево розквітає
Адже всяка брунька
Свого корня дерева пам'ятає
Най росте те світо-дерево
Паростки нехай пуска вогонь кори не спалить
Стовбур топір не зруба
Давніми рунами невидимими струнами
Знаками таємними з пращурами з'єднана