Cool'башна, SOVMAN - Гарнізон (Маріуполь) текст пісні (lyrics)
[Cool'башна, SOVMAN - Гарнізон Маріуполь текст пісні lyrics]
Сіялось, сіялось, сіялось - збиралось
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, коли буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд
Там, де найвища нагорода - хвилина життя
Де у добра повинні бути
Мішки на "двухсоте" сміття
Ти більше не відчуваєш болю? -
Смерть знеболить і сердце заспокоїть
Де ваші могили? - запитаю вітер
На грудці каміння зернятко зійде?
Горе від втрат лиш запалить
Вогонь, щоб гартувати залізо
Не цілуй на прощання
Бо серцю і так вже затісно!
Обіцяй жити за двох, триматись
Як останній пожовклий листок
Помарніла, але горда квітка
На розірваній скибі кісток
Скорбота
Невблаганна як доля
Сповідь молитвою лине
З сухих, потрісканих губ
Шлях не спиняє безодня
Хоча я вже в середині тої пащі
Тримаю парадний свій труп
Весь світ навколо нас
Наче за нас? - лукаво
А поки він реалізує право помирати
На вівтар покладаючи час
В цій калюжі тільки багнюка?
Та зірок відображення - глум?
На цих ранах пилюка і годинник
Вже не квапить накладений джгут
Сіялось, сіялось, сіялось - збиралось
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, якщо буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд
Спокій отруїть досвітні сутінки
Приціл виснажить очі
Птахи перелітні згорають
Вам на допомогу без страху охочі
Ми всі трохи вмираєм
Навіть коли рани не саджають у візок
Тільки байдужість зціляє діабетом
Екранних цукрових казок
Між братами, з якими пекло розділив
Щоб впасти під кам'яні плити могил
Хвилі розшалілого моря несуть
Панування агонії сліз з під чорних хустин
Люті орли з неба приходять
Щоб клювати печінку
Бо ви дали людям вогонь
Поклавши в серце його частинку
З цим спогадом наче народився
З ним поруч блукаєм по небу
Я вже посміхаючись йду серед братів
По безкрайньому степу
Душа поруч блукає
Просить кривди наче голодний жебрак
Серце картає, "Герой України"
Не повертайся тільки на цвях
Я б не впізнав:
Де прохання, де стони
Прірва між нами змінилась
На "жити в полоні"
Сіялось, сіялось, сіялось - збиралось
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, якщо буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, коли буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд
Там, де найвища нагорода - хвилина життя
Де у добра повинні бути
Мішки на "двухсоте" сміття
Ти більше не відчуваєш болю? -
Смерть знеболить і сердце заспокоїть
Де ваші могили? - запитаю вітер
На грудці каміння зернятко зійде?
Горе від втрат лиш запалить
Вогонь, щоб гартувати залізо
Не цілуй на прощання
Бо серцю і так вже затісно!
Обіцяй жити за двох, триматись
Як останній пожовклий листок
Помарніла, але горда квітка
На розірваній скибі кісток
Скорбота
Невблаганна як доля
Сповідь молитвою лине
З сухих, потрісканих губ
Шлях не спиняє безодня
Хоча я вже в середині тої пащі
Тримаю парадний свій труп
Весь світ навколо нас
Наче за нас? - лукаво
А поки він реалізує право помирати
На вівтар покладаючи час
В цій калюжі тільки багнюка?
Та зірок відображення - глум?
На цих ранах пилюка і годинник
Вже не квапить накладений джгут
Сіялось, сіялось, сіялось - збиралось
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, якщо буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд
Спокій отруїть досвітні сутінки
Приціл виснажить очі
Птахи перелітні згорають
Вам на допомогу без страху охочі
Ми всі трохи вмираєм
Навіть коли рани не саджають у візок
Тільки байдужість зціляє діабетом
Екранних цукрових казок
Між братами, з якими пекло розділив
Щоб впасти під кам'яні плити могил
Хвилі розшалілого моря несуть
Панування агонії сліз з під чорних хустин
Люті орли з неба приходять
Щоб клювати печінку
Бо ви дали людям вогонь
Поклавши в серце його частинку
З цим спогадом наче народився
З ним поруч блукаєм по небу
Я вже посміхаючись йду серед братів
По безкрайньому степу
Душа поруч блукає
Просить кривди наче голодний жебрак
Серце картає, "Герой України"
Не повертайся тільки на цвях
Я б не впізнав:
Де прохання, де стони
Прірва між нами змінилась
На "жити в полоні"
Сіялось, сіялось, сіялось - збиралось
А ви яблука озимі, що в весну закохались
Проросте зернятко, якщо буде догляд
Безсмертя вам не треба
- залишайтесь поряд