Тартак - Голос крові текст пісні (lyrics)
[Тартак - Голос крові текст пісні lyrics]
Чи бачиш ти вогонь цей? Це моє серце палає
Пече у грудях назовні рветься
Немає сили терпіти біль, що душу розриває
За долю рідного люду, за долю рідного краю!
Усе, що мали пропало
Пропили, самі занедбали
Все, у що вірили, забули, продали
На шматки порубали
А ті неситі під себе гребуть
Їм все мало й мало -
Свої чорні справи брехнею
Прикривають невдало
А люди мовчать нічичирк
Наче впали до сплячки
Чекаючи вдячно чергової подачки
Ярмо поклали на шию, на руки, ноги - кайдани
Ніхто не підійметься, ніхто не повстане
І наші діти, і наші майбутні онуки
Новим панам, цілуючи їх нечисті руки
Нас проклянуть у хвилини розпуки
За іржаві мечі, за ненатягнуті луки
Дивись, як степом прадавнім
Летять шалені коні
Як дідова шабля не раз
Оживає в обіймах долоні
Чуби козацькі спадають на засмаглі скроні
І всюди рясно посипані маки червоні
Або здобути, або вдома не бути
Але не здатися, але не заснути!
І не піддатися впливу липкої отрути
Яка стримує душі, яка в'яже, оплутує
Та скільки можна? Дивитися боляче
Як ви поволі вмираєте, Бога молячи
Самі вирішуйте, що далі - недоля чи
Життя привільне у світлі сонячнім
Сини та доньки, нарешті будьте готові
Почути голос предків, почути голос крові!
Вони покличуть вас, міцні й гонорові
Словами віри, словами надії, словами любові!
Ти чуєш спів? Це лунає пісня похідна
Виряджає синів на бій країна рідна
А хто в запіллі лишився одразу й не видно
Чи вірний пес, чи зрадлива єхидна
Понаплодилося всіляких зверхників
Та радників
Брехливих, продажних та інших зрадників
Постав шакала стерегти стадо биків
Не стерегтиме та ще й наведе голодних вовків
Кому можна вірити, кого варто славити
Хто здатен не сплавити, не підставити?
Хто пройде з тобою до кінця від початку
Не продавши тебе за нікчемну тридцятку?
Забуті герої лікують отримані рани
Нічого не просять, хай навіть дуже погано
А різна ницість і нечисть
Не вилазить з екрану
Будує гіпотези, виношує плани
Я вірю, я знаю, що рано чи пізно
Мій рід старовинний підніметься грізно!
І міцно стисне кулак свій залізний
Змете все гниле, що налипло й налізло!
І коли вщухне вогонь, притупиться
Біль за втратами
То не війна, а любов закони писатиме
І діти щасливі з мамами й татами
Ростимуть мудрими і багатими!
Та скільки можна? Дивитися боляче
Як ви поволі вмираєте, Бога молячи
Самі вирішуйте, що далі недоля чи
Життя привільне у світлі сонячнім
Сини та доньки, нарешті будьте готові
Почути голос предків, почути голос крові!
Вони покличуть вас, міцні й гонорові
Словами віри, словами надії, словами любові!
Пече у грудях назовні рветься
Немає сили терпіти біль, що душу розриває
За долю рідного люду, за долю рідного краю!
Усе, що мали пропало
Пропили, самі занедбали
Все, у що вірили, забули, продали
На шматки порубали
А ті неситі під себе гребуть
Їм все мало й мало -
Свої чорні справи брехнею
Прикривають невдало
А люди мовчать нічичирк
Наче впали до сплячки
Чекаючи вдячно чергової подачки
Ярмо поклали на шию, на руки, ноги - кайдани
Ніхто не підійметься, ніхто не повстане
І наші діти, і наші майбутні онуки
Новим панам, цілуючи їх нечисті руки
Нас проклянуть у хвилини розпуки
За іржаві мечі, за ненатягнуті луки
Дивись, як степом прадавнім
Летять шалені коні
Як дідова шабля не раз
Оживає в обіймах долоні
Чуби козацькі спадають на засмаглі скроні
І всюди рясно посипані маки червоні
Або здобути, або вдома не бути
Але не здатися, але не заснути!
І не піддатися впливу липкої отрути
Яка стримує душі, яка в'яже, оплутує
Та скільки можна? Дивитися боляче
Як ви поволі вмираєте, Бога молячи
Самі вирішуйте, що далі - недоля чи
Життя привільне у світлі сонячнім
Сини та доньки, нарешті будьте готові
Почути голос предків, почути голос крові!
Вони покличуть вас, міцні й гонорові
Словами віри, словами надії, словами любові!
Ти чуєш спів? Це лунає пісня похідна
Виряджає синів на бій країна рідна
А хто в запіллі лишився одразу й не видно
Чи вірний пес, чи зрадлива єхидна
Понаплодилося всіляких зверхників
Та радників
Брехливих, продажних та інших зрадників
Постав шакала стерегти стадо биків
Не стерегтиме та ще й наведе голодних вовків
Кому можна вірити, кого варто славити
Хто здатен не сплавити, не підставити?
Хто пройде з тобою до кінця від початку
Не продавши тебе за нікчемну тридцятку?
Забуті герої лікують отримані рани
Нічого не просять, хай навіть дуже погано
А різна ницість і нечисть
Не вилазить з екрану
Будує гіпотези, виношує плани
Я вірю, я знаю, що рано чи пізно
Мій рід старовинний підніметься грізно!
І міцно стисне кулак свій залізний
Змете все гниле, що налипло й налізло!
І коли вщухне вогонь, притупиться
Біль за втратами
То не війна, а любов закони писатиме
І діти щасливі з мамами й татами
Ростимуть мудрими і багатими!
Та скільки можна? Дивитися боляче
Як ви поволі вмираєте, Бога молячи
Самі вирішуйте, що далі недоля чи
Життя привільне у світлі сонячнім
Сини та доньки, нарешті будьте готові
Почути голос предків, почути голос крові!
Вони покличуть вас, міцні й гонорові
Словами віри, словами надії, словами любові!
Про пісню Тартак - Голос крові
З нагоди 25-ї річниці незалежності України, гурт Тартак презентував кліп на пісню "Голос Крові". Це пісня, в змісті якої, сучасна Україна переплітається з Україною минулого. Це пісня-шана нашим предкам, які боролися за Україну, та пісня-звернення до сучасного покоління, яке має продовжувати цю роботу.
Олександр Положинський: "Перша частина пісні написана доволі давно — кілька років тому. Я навіть зачитував той текст кілька разів зі сцени, як текст, який колись стане піснею. Востаннє таке виконання цієї частини пісні відбулося на сцені Київського міського будинку учителя, коли світлої пам'яті пан Євген Сверстюк вручав (як згодом виявилося — востаннє) мені Премію імені Василя Стуса. Восени 2014-го було дописано другу частину тексту".
Для зйомок кліпу о. Хортиця був обраний невипадково. В різний час, саме на Хортиці відбувалося чимало історичних подій, бувало багато знакових історичних постатей, вважаємо, що це особливе енергетичне місце, одне з найголовніших місць в Україні".
У кліпі знімалися та допомагали в організації й проведенні зйомок: Максим Остапенко, Віктор Гаркуша, Дмитро Кобалія, Василь Мелащенко, Михайло Чередніченко, Юрій Капишинський, Сергій Босак, Сергій Дударенко, колектив Національного заповідника "Хортиця", Анна Сущенко, Олександра Бессонова, Анна Жученко, Ксенія Клюйко, Дмитро Хижняк, Ігор Лазунько, Олег Комаренко, Владислав Сотніков, Барон Оберхаузен. Дякуємо усім за допомогу!
Слова: Олександр Положинський
Музика: Олександр Положинський
Виконує: Тартак (альбом "Вічність")
Олександр Положинський: "Перша частина пісні написана доволі давно — кілька років тому. Я навіть зачитував той текст кілька разів зі сцени, як текст, який колись стане піснею. Востаннє таке виконання цієї частини пісні відбулося на сцені Київського міського будинку учителя, коли світлої пам'яті пан Євген Сверстюк вручав (як згодом виявилося — востаннє) мені Премію імені Василя Стуса. Восени 2014-го було дописано другу частину тексту".
Для зйомок кліпу о. Хортиця був обраний невипадково. В різний час, саме на Хортиці відбувалося чимало історичних подій, бувало багато знакових історичних постатей, вважаємо, що це особливе енергетичне місце, одне з найголовніших місць в Україні".
У кліпі знімалися та допомагали в організації й проведенні зйомок: Максим Остапенко, Віктор Гаркуша, Дмитро Кобалія, Василь Мелащенко, Михайло Чередніченко, Юрій Капишинський, Сергій Босак, Сергій Дударенко, колектив Національного заповідника "Хортиця", Анна Сущенко, Олександра Бессонова, Анна Жученко, Ксенія Клюйко, Дмитро Хижняк, Ігор Лазунько, Олег Комаренко, Владислав Сотніков, Барон Оберхаузен. Дякуємо усім за допомогу!
Слова: Олександр Положинський
Музика: Олександр Положинський
Виконує: Тартак (альбом "Вічність")
Додати розширену інтерпретацію
Якщо ви знаєте, про що співає виконавець, вмієте читати «між рядками» та знаєте історію пісні, ви можете додати інтерпретацію тексту. Після перевірки нашими редакторами ми додамо її як офіційну інтерпретацію пісні!