Тартак, Діана Попова - Ти подумай текст пісні (lyrics)

Кволий промінь сонця пробився крізь хмари –
Одразу люди одягли окуляри
І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
Заховати душу, заховати очі
Відгородитись високим парканом –
Його не перескочиш, не проб'єш тараном
Кожен має проблеми, кожен має турботи
Між людьми загорожі з колючого дроту
Незнайомець не скаже доброго слова
Знайомий зустріне – порожня розмова
Посміхнутися важко, співчуття неможливе
Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
В небі раптом яскраво заграє веселка!
Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко
Не давай цьому щастю на місці сидіти –
Відпускай на волю, хай гуляє по світу!

Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина
Коли думаєш знову, що існуєш даремно
Ти подумай про тих, кому завжди темно!


Можеш чути радість пташиного співу
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!

Ми живемо у колі вузьких інтересів –
Побутових умов, механічних процесів
Сонце марно дарує нам позитивні фотони –
В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
Застрибнути на пік матеріального статку
Від проблем заховатись, наче равлик у хатку
Не почув, не побачив і сказати не може
Це для нього чуже, а це на нього не схоже
Телевізор, диван, пиво, футбол
Тупий серіал, примітивний прикол
Книга – просто додаток до шкільної програми
А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
Та кожен, хто вірить, почувається в силі
Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
Щоб ця радість росла в геометричній прогресії
Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!

Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина
Коли думаєш знову, що існуєш даремно
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!