Тартак - Жити текст пісні (lyrics)

Жити безжурно стає все складніше
Кров випивають останні новини:
Незнайомий герой цей світ залишив
Знайомий герой в бою загинув

Все так і штовхає в безодню депресії
Щоби впав і не виліз із тої прірви
Волає — приєднуйся до процесії
Поховання Любові, Надії та Віри!

І, часом, здається, що, ніби, піддався
Плюнув на все, заховався в ілюзії
Та раптом зустрінеш того, хто не здався
І одразу оговтуєшся від контузії

Жити приємно, жити потрібно!
Вдихати повітря на повні груди
Милуватись красою світанків срібних
І знати, що поруч є добрі люди

В мене є мрія — це смішно


В мене є друзі — це сильно
Хтось каже мені, що я грішник
Що я помираю повільно

Та я не ведуся, одначе
Мені не уникнути смерті
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті

Можливо, закину писати
Стану таким, що не пише
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше

І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила
Та хтось розпрямляє плечі
А я розправляю крила

У списку контактів все більше втрачених
Але душа відмовляється їх видаляти
Хай у серці живуть, і це має значення
Доки пам'ять не прийме цієї втрати

Є за ким сумувати, але є ким пишатись
Є кому перейняти хороші манери
Щоб країну вдягнути у пишні шати
Нового часу, нової ери

Давайте жити, давайте шукати
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати
Бути знаючими і значущими

Всі люди складні, всі люди різні
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню
А декому — просто теплі обійми

В мене є мрія — це смішно
В мене є друзі — це сильно
Хтось каже мені, що я грішник
Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе
Мені не уникнути смерті
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті

Можливо, закину писати
Стану таким, що не пише
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше

І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила
Та хтось розпрямляє плечі
А я розправляю крила

Час не дарує нам жодної миті повернення
Все, що було, — відбуло, поступово розтануло
Ніч промине, відчиняємо двері нового дня —
Шаленого, вдалого

А ті, що пішли, стежать за нами
Дивлячись з неба очима зоряними
Хто ми є, якими шляхами
Стаємо творцями, жерцями, воїнами?

Я поживу, я проживу
Життя щасливе, яскраве, натхненне
Й нікому з тих, кого я люблю
Не буде соромно за мене

У мене є мрія — це смішно
У мене є друзі — це сильно
Хтось каже мені, що я грішник
Що я помираю повільно

Та я не ведуся, одначе
Мені не уникнути смерті
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті

Можливо, закину писати
Стану таким, що не пише
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше

І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила
Та хтось розпрямляє плечі
А я розправляю крила