Tom Soda - Черемшина текст пісні (lyrics)

Tom Soda

Том Сода [Артем Карпенко] Кременчук, Україна 🇺🇦

[Tom Soda - Черемшина текст пісні lyrics]

Знов зозулі голос чути в лісі
Ластівки гніздечко звили в стрісі
А вівчар жене отару плаєм
Тьохнув пісню соловей за гаєм

Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде
Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде

Йшла вона в садок повз осокори
Задивилась на високі гори
Де з беріз спадають вранці роси
Цвіт калини приколола в коси

Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина


Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде
Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде

Ось і вечір – вівці біля броду
З Черемоша п’ють холодну воду
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає

Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде
Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде

Інтерпретація для


Додати інтерпретацію

Інтерпретація тексту
Автор : Галка Тробицька
Доречі, ось Вам витяг з інтерв'ю Василя Михайлюка про те, яка історія пісні: &qtСаме минала весна, це було у 65-му, п’ятого травня, жінка посадила коло хати квіти, ми тільки-но побудувалися. Щоб якось оформити клумби, вирішив піти у луг до Черемошу, нарізати лози. Молода вона легко ошкурюється. Пташки заливалися шлюбним співом, стривожені бджолами квіти пахли божевільно. Ріжу молоду соковиту лозу і плачу, раптом бачу, а на франківському березі безсоромно буяє черемшина. Біла-біла, як сукенка нареченої, ні, ще біліша — як зошит школярки. Ніж випав з рук, у душі почало відбуватися щось, що літературні критики називають натхненням, а педагоги — творчістю. І ті, й ті неправі, бо це, певно, від Бога. Наспівуючи оте: «Знову буйно квітне черемшина», побіг додому, розкреслив нотний стан. Головне було — не втратити мелодію. Так народилася пісня, а увечері зайшов Микола Юрійчук.

Чому моя мелодія так влучно лягла на його чисті слова, направду не знаю. І тоді не знав, і тепер. Напевно, у житті у кожного буває момент істини, головне — не проґавити. Цей вірш пролежав у мене в шухляді рік: і так до нього брався, і сяк — нічого не виходило. А тут прорвало. Я — консерватор і дуже дратуюся, коли роблять музичну обробку «Черемшини», осучаснюють її. Та змушений миритися і з місцевими виконавицями, і з Софійчиним варіантом. Першою пісню виконала Ніна Нечипоренко. Вона тоді працювала на залізничній станції у Сторожинці. Співала у Літньому театрі, а потім ми виступали у Жовтневому палаці Києва, там теж її дуже гарно прийняли. А коли вже її заспівав Дмитро Гнатюк, сталося щось неймовірне — пісня полетіла світом.

Пам’ятаю, Дмитро Михайлович виступав у 67-му в Каннах, і «Черемшина» була визнана найпопулярнішою піснею року Франції. Я ніколи не мислив, що пісня отримає такі крила, що її співатимуть чудернацькою для нас японською, а тому вона дуже дорога для мене. &qt
1
Інтерпретувати