ВЕРЕМІЙ - Віхола текст пісні (lyrics)

"В давні часи на нашій землі жив народ. Його непорушною силою була любов до роду, до традицій, і до природи. Він поклонявся їй. Поклонявся сонцю і небу, стихіям, Богам, які оберігали його. Цей народ не бажав ніколи нікому зла. Але якщо хтось ступав на його землю сам з недобрими намірами, то вся його сила перетворювалась в могутню зброю, в невимовну лють, яка падала на голови ворога смертельною карою і виносила з цієї землі мов крижаною віхолою навіки в невідому далечінь. І найгірше для ворога траплялось тоді, коли він ступав на цю землю холодною зимою. Бо цей час був часом Віхоли..." (Мукачівський Літопис ХV ст.)

"В моїй родині вже багато поколінь з діда-прадіда передаються давні легенди та оповіді. Однією з таких історій була легенда про Дракона, який носив ім'я "Веремій", і яку свого часу ми взяли за основу при створенні гурту. Цю історію вкінці ХІХ століття досліджував Анатолій Карлицький, працюючи з "Мукачівським Літописом", що таємно зберігався віками монахами Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря. На тих землях в ті часи існував навіть окремий Орден Дракона, який тримав таємницю змія, яка зберігалася в цьому літописі. Цей літопис вважається втраченим. Але мій прадід був тісно знайомий з Анатолієм Карлицьким і знав багато фактів та легенд з цього літопису. Та окрім легенди про дракона Веремія в родині я часто чув розповіді про богиню-стихію Віхолу, до якої звертався наш народ і поклонявся так само як й іншим Богам. Думаю, між іншим, що перша згадка цього слова була якраз в цьому документі взагалі. Віхола - це богиня-стихія, богиня воїн, яка знищувала все на своєму шляху своїм крижаним поглядом. Якщо вороги приходили на наші землі взимку, то наші предки в першу чергу зверталися до неї, щоб вона захистила їх.
Прийшов час нагадати світу про Віхолу і присвятити їй окрему пісню" (Віталій Калініченко)

Створено та спродюсовано гуртом ВЕРЕМІЙ. Відео та фотоматеріали використані з відкритих публічних джерел. Дякуємо Михайлу Гречкину за допомогу в записі ліри для пісні