Володимир Чернецький - Війна текст пісні (lyrics)

Проснешся ти вже не від запаху кави
Під пороху запах і розпачу гнів
Бо ось по під ранок сусід твій лукавий
Любові побільше собі захотів
Ти ж правди не бачив? Тобі не цікаво
Ти ж думав брати, і пісень їх співав
Було, як було... Та інакшим все стало
В той день, коли дім твій снаряд зруйнував

Та правда повстане, прийде перемога
Звуки затихнуть ракет і гармат
Впадеш на коліна в молитві до Бога
Тоді зрозумієш - хто брат, а хто кат

І твоя родина в страху виживала
Морили дідів, висилали батьків
Червона сволота завжди руки пхала
До тих, хто надміру свободу любив
До тих, хто завжди цінував незалежність
Ти просто згадай, як дідусь говорив
Збуди свою совість, розбурхай бентежність
До зброї, що дід твій тобі заповів

Та правда повстане, прийде перемога
Звуки затихнуть ракет і гармат
Впадеш на коліна в молитві до Бога
Тоді зрозумієш - хто брат, а хто кат

Історія ходить по колу це звісно
Кров'ю найкращих плететься шиття
Уроки робити ніколи не пізно
У найжорстокішій школі життя
Проснувся ти вже не від запаху кави
Від присмаку помсти і зброя в руках
Ти там... за дитинства хвилини яскраві
Щоб діти і внуки забули про страх

Та правда повстане, прийде перемога
Звуки затихнуть ракет і гармат
Впадеш на коліна в молитві до Бога
Тоді зрозумієш - хто брат, а хто кат