Воплі Відоплясова - Ладо текст пісні (lyrics)

Було в той час, де і як, не збагну
Сталося дивне, чи долі діяння
Тебе зустрів, чи можливо, наснив
Та й полюбив в один раз і востаннє

Твоїх очей – синь озер чарівна
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть
Ружа-краса розлива полум'я
Не відпуска мене зваба дівоча

Манять, печуть вогне-вишні вуста
Зваблюють перси – говерли цукрові
В лоні ланів я навік загубивсь
Та й опинився в полоні любові

Полони, полони мене вдень і вві снах
Запали-но вогнем моє серце шалене
Полечу повесні, закричу в небесах
Моя земленько-нене

Сповнений мрій, твій я вершник міцний
Я прилечу на коні дивокрилім
Злую біду зупиню-одведу
Тебе візьму, заберу в небо-вирій

Я – один з тих, хто це диво узрів
Орден палкий, військо лицарів вірних
Буду з тобою, твій незмінний герой
Ладо моя, моя діво-родино

Полони, полони мене вдень і вві снах
Запали-но вогнем моє серце нестямне
Полечу повесні, закричу в небесах
Моя Ладо кохана

Пломеній, променій, осягни догори
Ти гори, моє серце, у щасті і болі
Зачаруй, подаруй мені світ, кольори
Моя зоре-любове

Полони, полони мене вдень і вві снах
Запали-но вогнем моє серце, калино
Полечу по весні, закричу в небесах, –
Моя земленько мила

Моя любима
Ладо єдина
Несповідима