Воплі Відоплясова - Примари текст песни

Останнім часом я, буває, не сплю
Я не пишу вірші, а просто лежу
Я однозначно чую, щось там живе

То не малечі рух, ні котика писк
То не фотелі тінь, ні місячний блиск
Доволі чітко бачу – щось там снує
Хтось ходить, там бродить косматий хтось промайнув

Полиці скрип і шурхіт, в кухні возня
На мить воно замре і знову гульня
Кричати хочу, та й повітря нема
То мари, примари, тумани і лиховій
Плетуть, верзуть, горнуть наші думки

Кохана спить, а я уважно стежу
Схопити хочу мить, таємну межу
Де сон і яв ведуть химерний двобій
Я встану, я вспряну, умить лечу і парю

Схоплю зорю, а все ж лежу
Тихий вирій тут і нині ладить наше життя

Тихий вирій тут і нині ладить наше життя