Зоряне Місто - Луна текст пісні (lyrics)
[Зоряне Місто - Луна текст пісні lyrics]
Хутро зеленого моху
Шкіру росою збудило
Що привело мене сюди
Яка така сила?
Тіні згорають мов свічки
Ранок нагріє долоні
Ніжно торкнеться, цілуючи
Променем скроню
В мене я, і нікого більше
Стежка йде до моєї хати
Якщо ти мою пташку візьмеш
З ким мені розмовляти?
Відпусти її на волю
Обірви тую нитку
Якщо зрубаєш мою тополю
Хто постукає в шибку?
З гір Луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця
На кого знову полюєш
Ким прикрашатимеш стіни
Сумно, коли в людині
Замало людини
Наче хустиною, лихо
Плечі покриє журбою
Тихо, вітерцю, тихо
Навшпиньки крокуй-но за мною
Голос твій не мене гукає
Знаю я, - це все ненавмисно
Я зі сліз намистинки маю
Буде мені намисто
Відпусти мене на волю
Бо душа моя вмить загине
Якщо зрубаєш мою тополю
Хто мене обійме?
З гір луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця
З гір луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця
Шкіру росою збудило
Що привело мене сюди
Яка така сила?
Тіні згорають мов свічки
Ранок нагріє долоні
Ніжно торкнеться, цілуючи
Променем скроню
В мене я, і нікого більше
Стежка йде до моєї хати
Якщо ти мою пташку візьмеш
З ким мені розмовляти?
Відпусти її на волю
Обірви тую нитку
Якщо зрубаєш мою тополю
Хто постукає в шибку?
З гір Луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця
На кого знову полюєш
Ким прикрашатимеш стіни
Сумно, коли в людині
Замало людини
Наче хустиною, лихо
Плечі покриє журбою
Тихо, вітерцю, тихо
Навшпиньки крокуй-но за мною
Голос твій не мене гукає
Знаю я, - це все ненавмисно
Я зі сліз намистинки маю
Буде мені намисто
Відпусти мене на волю
Бо душа моя вмить загине
Якщо зрубаєш мою тополю
Хто мене обійме?
З гір луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця
З гір луна повертається
Але й вона заховається
Більше ніхто
Не обізветься
Моя душа плаче річками
Тихо співа різними голосами
Скільки ж людей
На дні мого серця