Артем Пивоваров - Кохання текст пісні (lyrics)

"Кохання" – це не просто трек, а справжній культурний феномен, який глибоко вражає своєю емоційністю, змістовністю і потужним посилом. Ця пісня, як частина його масштабного проєкту, що віддає шану розстріляному відродженню, викликає захоплення своєю майстерністю, історичною глибиною і музичною магією. Перш за все, варто відзначити, наскільки геніально поєднано класичний вірш із сучасним аранжуванням. Оригінальний текст Михайля Семенка, хоч і зазнав змін у композиції, набув нового життя завдяки музичній обробці Артема. Така трансформація підкреслює універсальність почуттів, що проходять крізь часи, і важливість їх актуалізації для сучасного слухача. Сам трек звучить як саундтрек до потужної кінострічки – настільки багатий його настрій і вайб.

Музична частина заслуговує окремого компліменту. Від аранжування до звукової атмосфери – усе продумано до найменших деталей. Розвиток композиції, ніжні інструментальні елементи і, водночас, сильне вокальне виконання створюють контрастний і багатошаровий образ. Це справжній гімн коханню – щирому, болючому і красивому. Важливо також те, як Пивоваров піднімає історичну тему, яка резонує з сучасними подіями. Вірші, що були написані майже століття тому, дивовижно перегукуються з емоціями, які відчувають люди сьогодні. Пісня нагадує про те, якою високою є ціна нашої свободи і як важливо пам’ятати спадщину наших пращурів. Водночас вона звучить як ніжна подяка всім, хто бореться за наше майбутнє, додаючи треку ще більшого емоційного заряду.

Енергетика композиції змушує слухача переживати цілий спектр почуттів – від радості і тепла до легкого смутку. Вона показує душевність і талант Артема, його здатність створювати музику, яка зачіпає до глибини серця. Відгуки на трек підтверджують, що ця пісня змушує "душу квітнути" і дарує слухачам неповторний досвід. Це більше, ніж просто музика. Це приклад того, як мистецтво може об'єднувати покоління, надихати і зберігати пам’ять про найважливіші моменти історії. Артем Пивоваров вкотре довів, що є не лише талановитим музикантом, а й сучасним поетом, який своєю творчістю створює культурний міст між минулим і сьогоденням.

Михайль Семенко
Кохання. Зі збірки Кобзар 1924

Ви мене не розумієте, не зрозумієте
І тому я сховаюсь 
В самотних моїх думках. 
Ах, Ви вже мене не обігрієте... 
Я граюсь, 
А на душі у мене жах. 
І ми не будемо зближатися на ,,ти , 
Ви не можете бути так близько. 
Я був нестриманий — закоханий ущерть. 
Ні я Вам говорю зимно, що Вам не розцвісти 
В моїй душі—і дам я Вам назвисько— 
„Душі моєї смерть“... 
Ви почуваєте, що ми не будем рідними? 
Ви вважаєте, що ми—кохаючи чужі? 
Ах, не дала мені ти щастя виплеканих мрій...
І не до-пари ми .. Не є ми необхідними... 
Невже це так? Молю-скажи, скажи, 
Скажи, що ні... Прилинь... Зігрій...
 25—хп. 916. Владивосток.