"Вона" – справжнє музичне втілення поезії, яка стає частиною культурної спадщини. Кожен її звук, кожне слово, наче поєднуються в одне ціле, створюючи атмосферу, яка зачаровує з першої секунди. Вірш Михайля Семенка, написаний ще в 22 роки минулого століття, набув нової сили завдяки інтерпретації Пивоварова, який відродив цей твір для нової генерації. Це не просто пісня, а справжня подорож у світ емоцій та переживань, яку сприймаєш не лише через слух, але й серцем. Артем змушує зануритися в глибину слів і звучання, коли мелодія, яка на перший погляд здається ніжною, несподівано відкриває нові горизонти. Особливо виділяється декламування вірша – воно наче магічне, виважене і водночас спонтанне. Ця пісня по-своєму інша, вона володіє дивовижною легкістю, проте при цьому несе в собі потужну емоційну зарядку, що зачіпає найглибші струни душі.
Враження від релізу глибоке та неоднозначне. І хоча деякі слухачі висловлюються, що середина композиції трохи розчаровує, очікуючи більш м'якого виконання або додаткового музичного розвитку, загальна атмосфера твору не втрачає своєї сили. Навпаки, простота і щирість, з якою Артем співає, роблять це виконання ще більш зворушливим. Вражає й те, як це звучить одночасно ніжно і сильно, поєднуючи в собі традиційний український фольклор та сучасні музичні тенденції. Цей трек – це не просто музика, це відображення глибоких переживань, які залишають слід. Відродження поезії Семенка через голос і музику Пивоварова виглядає логічним, немов природний розвиток того, що вже стало частиною української культури. Це те, що дозволяє українцям, особливо в сучасних умовах, знаходити свій шлях у звуках і словах, що мандрують через час і простір.
Якщо говорити про емоційне сприйняття, то ціла пісня сповнена особливою енергетикою, яка не дозволяє залишити її поза увагою. Вона зачіпає глибинні теми зустрічей, бажань і мрій, що не завжди легко реалізуються, але завжди залишають по собі відбиток у серці. Кожна нота зачаровує, затримуючи подих. Однак, не можна не відзначити, як важливою є ця композиція для сучасного українського музичного простору. Вона стає мостом між поколіннями – від поезії розстріляного відродження до сучасної музичної сцени, що продовжує розвивати спадщину і культуру. Тому ця робота важлива не лише для українців, а й для всіх, хто цінує глибину і емоційну силу музики.