Паліндром - Найліпший день текст пісні (lyrics)
Паліндром [Степан Бурбан] Глава 94 [Львів-Київ, Україна] 🇺🇦
Пісні Паліндрома - це просто той самий екстракт українського постмодернізму та журбинки, який дає зрозуміти, що світ ще є справжнім!
[Паліндром - Найліпший день текст пісні lyrics]
[Куплет 1, Паліндром]
Моя весна десь в архівах, трохи прихворіла
Я біжу до неї босий, мені кажуть: "Тре в бахілах"
Десь на схилах Підзамче, я вперше закохався
Засуха в роті, ніби в пустелях Техасу
Пахне газом на кухні, як в Скрябіна
Я перелякався, коли між нами іскра була
Читав рецепти скрамбла, намагався вразити
І тебе то дуже вражало, але зараза ти
Наша весна пахла мандаринами й бензином
Говоримо гарно, ніби на бульварі Капуцинок
Нам з тобою, шоб померти, не треба до Парижу
Але я не хочу помирати, я би вижив
Аби побачити сонце в темній барокамері
Ходити з тобою в старі кафе і перукарні
Під балконами гладити котиків з лишаями
Лиш не розганяйся, там пише "Ями"
[Приспів]
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
[Куплет 2, Паліндром]
Нині день паскудний, дощ ніби кислота
Не сміюся рік, навіть п'ятки лоскотав
Навіть дивився стендап, але пустив сльозу
Живіший у моєму писку навіть мертвий зуб
Прогризаю ним ґрати в своїй дивній голові
І тікаю з тривожним рюкзаком в ранні нульові
Там, де я ше не вимовляю букву Л, не читаю реп
Там, де я не знаю, шо мама колись помре
Головне там не застрягти, як в березневому болоті
Як в старому ліфті десь на татовій роботі
Повернутися додому, не поцілувати клямку
А цілувати твою шию - то є моя п'янка
Нап'юсь до білої гарячки, ховайте усі ножі
Закрийте мене дома, лиш форточку залишіть
Шоб я відчув коли моя весна повернеться у місто
Я напишу нову пісню
[Приспів]
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Моя весна десь в архівах, трохи прихворіла
Я біжу до неї босий, мені кажуть: "Тре в бахілах"
Десь на схилах Підзамче, я вперше закохався
Засуха в роті, ніби в пустелях Техасу
Пахне газом на кухні, як в Скрябіна
Я перелякався, коли між нами іскра була
Читав рецепти скрамбла, намагався вразити
І тебе то дуже вражало, але зараза ти
Наша весна пахла мандаринами й бензином
Говоримо гарно, ніби на бульварі Капуцинок
Нам з тобою, шоб померти, не треба до Парижу
Але я не хочу помирати, я би вижив
Аби побачити сонце в темній барокамері
Ходити з тобою в старі кафе і перукарні
Під балконами гладити котиків з лишаями
Лиш не розганяйся, там пише "Ями"
[Приспів]
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
[Куплет 2, Паліндром]
Нині день паскудний, дощ ніби кислота
Не сміюся рік, навіть п'ятки лоскотав
Навіть дивився стендап, але пустив сльозу
Живіший у моєму писку навіть мертвий зуб
Прогризаю ним ґрати в своїй дивній голові
І тікаю з тривожним рюкзаком в ранні нульові
Там, де я ше не вимовляю букву Л, не читаю реп
Там, де я не знаю, шо мама колись помре
Головне там не застрягти, як в березневому болоті
Як в старому ліфті десь на татовій роботі
Повернутися додому, не поцілувати клямку
А цілувати твою шию - то є моя п'янка
Нап'юсь до білої гарячки, ховайте усі ножі
Закрийте мене дома, лиш форточку залишіть
Шоб я відчув коли моя весна повернеться у місто
Я напишу нову пісню
[Приспів]
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей