TEREN - Позаніч (Pozanich) текст пісні (lyrics)

Марія Терен [Україна]

[TEREN - Позаніч Pozanich текст пісні lyrics]

Вечір надворі ніч наступає
Серце бентежнеє калатає
Темнеє небо зіроньки вкрили
Лютії тіні світ затьмарили

Лиш подивися в яснії очі:
Чи досі погляд бачиш дівочий?
В душу свою, як в люстерко, гляну -
Прірву побачу стрімку вогняну

За греблею сонце сідає криваве
Примари спливають з моєї уяви
Стримувать боляче їх і нестерпно
У лють перетворюють біль невичерпний

Зриваю із себе всі маски й прикраси:
Замість обличчя жахлива гримаса
Я перетворююся в світлі повні
В химерну потвору і рветься назовні

За греблею сонце сідає криваве


Примари спливають з моєї уяви
Стримувать боляче їх і нестерпно

Вечір надворі ніч наступає
В жилах почвари кров закипає
Темнеє небо зіроньки вкрили
Погляд мій бачиш оскаженілий

В свічадо своє зазирну непомітно
Воно віддзеркалить зворотний бік світла

Вже сутінків час переходить у морок
Здригаюсь і очі я зводжу угору:
В свідомості моїй кричать сотні звуків
І дивні створіння хапають за руки

Реальність змішалась з уяви імлою
Важкі ланцюги я тягну за собою
Полуда спадає з очей поступово -
Ніколи не буду собою я знову!

Інтерпретація для


Додати інтерпретацію

Інтерпретувати